Оберіть свою мову
Оберіть свою мову
Актуальність теми дослідження. Глобалізація освіти спричинила появу таких понять як міжнародна освіта, освітня дипломатія, транскордонна освіта, академічна мобільність, інтернаціональна та полікультурна освіта, що вимагає від освітнього менеджменту відповідних ініціатив, реалізація яких уможливлюється за рахунок формування чіткої стратегії та багатофункціональної системи тактичних завдань. В даному контексті на менеджмент міжнародної освітньої діяльності покладено значну відповідальність, а саме: формування міжнародної освітньої політики, інтернаціоналізація та інтеграція освітнього простору, підвищення якості освіти та її доступність, конкуренто-спроможність національних освітніх систем на ринку світових освітніх послуг тощо.
Постановка проблеми. Зрозуміло, будь-яка освітня діяльність, тим більше в міжнародному масштабі, не може ефективно реалізовуватися без раціонального менеджменту, тому поняття “менеджмент міжнародної освітньої діяльності” потребує детального теоретичного обґрунтування та структурування. Такі соціально-політичні, освітні явища як: академічна мобільність, освітнє волонтерство, освітня дипломатія, ринок освітніх послуг і т.д. не можуть існувати без ефективного менеджменту, бо як теорії, що мають вагоме практичне значення для розвитку освіченої спільноти, вони носять у своїй більшості неконтрольований, несистемний, економічно нестабільний характер.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Незважаючи на активну реалізацію окремих складових міжнародної науково-освітньої діяльності, дослідження поняття та явище менеджменту міжнародної освітньої діяльності має фрагментарну, поодиноку природу. Серед науковців, які досліджували вказану проблематику, ми виділяємо: С. Бурого, Р. Закієву, Л. Калініну, О. Косевича та В. Кожину, О. Мармазу, С. Вілкінса і С. Нері, Дж. Найта, Бішва Бала Тхапа та спираємося на їх результати.
Постановка завдання. Дослідити сутність поняття менеджменту міжнародної освітньої діяльності, її складових та принципів реалізації.
Виклад основного матеріалу. Процес реалізації міжнародної освітньої діяльність має ґрунтуватися на принципах: гуманізації, відкритості, доступності інноваційності, конкурентоспроможності, безперервності, доступності, де ефективний менеджмент є засобом. Менеджмент міжнародної освітньої діяльності розглядається як відносно нове явище з точки зору теоретично обґрунтованих і експериментально перевірених технологій і систем ефективного управління освітою та її структурними складовими в міжнародному контексті.
Висновки. Менеджмент міжнародною освітньої діяльності – це культурно-політична, економічно прибуткова, організована, мотивована та контрольована управлінська діяльність в сфері міжнародної освіти, що спрямована не тільки на продуктивне функціонування та розвиток явища міжнародної освіти, а й така, що сприяє сталому розвитку людської цивілізації взагалі.
Ключові слова: менеджмент міжнародної освітньої діяльності, освітній менеджмент, освітні послуги, якість освіти, міжнародна освіта.
Список використаних джерел:
Актуальність дослідження. Стаття присвячена сутнісним характеристикам дистанційної освіти як сучасної освітньої технології. Дистанційна освіта розглядається як мобільна індивідуалізована технологія отримання знань.
Постановка проблеми. Робота має на меті актуалізацію світоглядних засад сучасної філософії освіти, визначення основних недоліків та ризиків переходу до тотальної дистанційної освіти.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми впровадження технологій дистанційного навчання в зарубіжних країнах, зокрема перспективи розвитку дистанційної освіти, досліджували Дж. Андерсон, Ст. Віллер, Т. Едвард, Р.Клінг, А. Тріндаде. У вітчизняних працях науковців проблемам дистанційної освіти присвячено роботи Л. Васільєвої, В. Воронкової, І. Кузьміної, А. Кузьмінського, Н. Савицької, Н. Ушакової. Однак в цих роботах автори мало уваги приділяють системним ризикам і недолікам дистанційної освіти.
Постановка завдання. Метою даної наукової статті є аналіз можливостей дистанційного навчання, перспектив і ризиків впровадження дистанційної освіти.
Виклад основного матеріалу. У статті розглянуто окремі психолого-педагогічні та технічні аспекти впровадження дистанційного навчання. Акцентовано увагу, що головною метою створення системи дистанційної освіти є забезпечення вільного доступу до освітніх ресурсів шляхом використання сучасних інформаційних технологій та соціальних мереж і створення умов для реалізації громадянами своїх прав на освіту. Основними недоліками дистанційного навчання визначено деперсоніфікацію, відсутність належної мотивації в учасників освітнього процесу, втрату виховної і соціалізаційної функцій освіти, гіперболізацію самостійної роботи, невисокий рівень контролю над освітнім процесом.
Висновки. Встановлено, що в українських освітніх реаліях дистанційне навчання виявилося неспроможною технологією забезпечення якісної освіти. Більшість закладів освіти не підготовлені до впровадження дистанційного навчання на основі використання електронного формату: існують технічні проблеми щодо забезпечення доступу до віддалених ресурсів; некомпетентність педагогів в питанні організації дистанційної освіти з використанням нових інформаційно-комунікаційних технологій; невисокий рівень мотивації учасників освітнього процесу.
Ключові слова: дистанційна освіта, дистанційне навчання, мегатренд, неоварварство, суспільство знань.
Список використаних джерел:
Дзвінчук Д. І., доктор філософських наук, професор (е-mail:
МЕГАТРЕНД ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ: ПЕРЕВАГИ, НЕДОЛІКИ, РИЗИКИ
DOI 10.33930/ed.2019.5007.26(9)-1
Кивлюк О.П., доктор філософських наук, професор (е-mail:
СУТНІСТЬ ПОНЯТТЯ ТА СКЛАДОВІ МЕНЕДЖМЕНТУ МІЖНАРОДНОЇ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
DOI 10.33930/ed.2019.5007.26(9)-2
Ковальчук Н. Д., доктор філософських наук, професор (е-mail:
Овсянкіна Л. А., кандидат філософських наук, доцент (е-mail:
ГОЛОВНІ ВІХИ ТВОРЧОЇ СПАДЩИНИ ВИДАТНОГО УКРАЇНСЬКОГО ФІЛОСОФА С.Б. КРИМСЬКОГО
DOI 10.33930/ed.2019.5007.26(9)-3
Чорний Р. В., провідний фахівець (е-mail:
ОСОБЛИВОСТІ КУЛЬТУРОТВОРЕННЯ ЯК ДОМІНАНТИ ГУМАНІТАРНОЇ ЦІЛІСНОСТІ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ
DOI 10.33930/ed.2019.5007.26(9)-4
Свириденко Д. Б., доктор філософських наук, професор (e-mail:
Хоменко Г. В., аспірант (e-mail:
Александрова Ю. М., аспірант (е-mail:
ФІЛОСОФСЬКА КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ НАУКОВОЇ ОСВІТИ ЯК ІНСТРУМЕНТА МИРОБУДІВНИЦТВА
DOI 10.33930/ed.2019.5007.26(9)-5
Маковійчук О. В., кандидат педагогічних наук, асистент (e-mail:
Шульга А. В., кандидат педагогічних наук, асистент (е-mail:
ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ХУДОЖНЬО-ПРОЕКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
DOI 10.33930/ed.2019.5007. 26(9)-6
Хроленко М. В., кандидат педагогічних наук, доцент (e-mail:
ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ БІОЛОГІЇ В ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ КРАЇН ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ
DOI 10.33930/ed.2019.5007.26(9)-7
Силадій І. М., аспірант (е-mail:
СОЦІАЛЬНИЙ ЗАПИТ НА ПЕДАГОГА-НОВАТОРА
DOI 10.33930/ed.2019.5007.26(9)-8
Актуальність теми дослідження. Руйнування соціальних ідеалів, що домінували у минулому, актуалізували проблему переосмислення соціальної ролі Християнської церкви. Її розгляд у світській та релігійній сферах зумовлений як світоглядною кризою, так і пошуком надійних основ соціального ідеалу для інтеграції та визначення можливих шляхів духовно-морального розвитку сучасного суспільства.
Постановка проблеми. Тема участі Церкви у формуванні суспільних ідеалів в нинішньому світі, як і у попередні століття, залишається не менш дискусійною. На тлі різних богословських, релігієзнавчих і науково-популярних публікацій, присвячених її діяльності, відчувається нестача ґрунтовних досліджень християнської думки в осмисленні цілісного розуміння просвітницько-виховної місії Церкви.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Важливими для дослідженнями є роботи сучасних авторів, які здійснюють пере-осмислення християнської місіології відповідно до євангельських традицій та пошук її нових просвітницьких перспектив в теперішньому суспільстві. Для вітчизняної релігієзнавчої науки цінними є праці В. Бондаренка, А. Кислого, С. Саннікова, Р. Соловія В. Хромця М. Черенкова, Ю. Чорноморця.
Постановка завдання. Метою дослідження є аналіз соціального служіння та просвітницько-виховної місії Церкви у сучасному суспільстві, а також їх вплив на формування ціннісних основ соціального ідеалу.
Виклад основного матеріалу. Церква, маючи багатий досвід роботи у суспільному середовищі, намагається не лише служити людству, реалізуючи своє покликання, а й виконувати просвітницько-виховну місію, яка є унікальною за значенням, змістом і формами вияву. Поступовий розвиток сучасної богословської думки і релігійної філософії відбувається під впливом розуміння причетності Церкви до нинішніх пріоритетів суспільного буття як певного духовно-морального арбітра. Складність питання впливу християнства на формування ціннісних основ суспільного ідеалу полягає у конфесійних особливостях позиціонування церков в глобалізованому світі.
Висновки. Суспільне служіння та просвітницько-виховна місія Церкви пов’язана із змінами суспільної ситуації і постійним пошуком нових шляхів встановлення діалогу з парафіянами та світською сферою. Християнство, володіючи потужним арсеналом істин, орієнтує свою місію на духовно-моральне оздоровлення людей і суспільного життя, визначаючи ціннісні основи суспільного ідеалу.
Ключові слова: соціальне служіння, місія, просвітницько-виховна місія Церкви, суспільний ідеал, богословська освіта, сучасна християнська думка.
Список використаних джерел: