Оберіть свою мову
Оберіть свою мову
Актуальність теми дослідження. Тенденції сучасного суспільства в соціальному, культурному, економічному, політичному планах спричинили утворення полікультурного соціуму – простору, в якому проживають і навчаються представники різної етнолінгвістичної, релігійної та соціально-економічної приналежності.
Постановка проблеми. Серед духовно-моральних цінностей особистості школяра особливе місце посідає виховання громадянина, який володіє толерантним світоглядом, здатний до міжкультурного, міжконфесійного діалогу і взаєморозуміння з представниками інших народів.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. У наукових пошуках, проблема формування толерантної особистості в умовах полікультурного суспільства розглядається з позицій полікультурної освіти і виховання (П. Кендзьор, Г. Філіпчук, С. Ньєто (S. Nieto), С. Шехтер (S. Schechter)), виховання толерантних відносин (В. Бойченко, Л. Гончаренко, В. Заслуженюк, В. Кучер), формування ставлення школярів до толерантності як до суспільно значущої цінності (М. Бекоєва, А. Капська, Г. Розлуцька). Однак, проблема виховання школярів в умовах полікультурного суспільства не знайшла належного відображення у психолого-педагогічних дослідженнях.
Виклад основного матеріалу. Розкрити особливості виховання толерантності школярів в умовах полікультурного суспільства.
Виклад основного матеріалу. Розглянуто полікультурне виховання як процес створення умов для формування у школярів світоглядної установки на конструктивну співпрацю шляхом залучення до етнічної, рідної та світової культур, розвиток на цій основі планетарної свідомості, формування готовності і вміння жити в багатонаціональному суспільстві. Процес виховання толерантності школярів в умовах полікультурного освітнього середовища розглянуто в трьох аспектах: оволодіння певною філософією толерантності як цінністю; культура толерантної свідомості; ставлення до відповідної дійсності, що втілюється в реальній поведінці. Умовами ефективності виховання толерантності школярів в умовах полікультурного суспільства визначено: багатокультурний зміст навчально-виховного процесу; організація толерантного середовища, що забезпечує толерантну взаємодію суб’єктів освітнього процесу; використання інтерактивних, особистісно-орієнтованих, рефлексивних і діалогових технологій, спрямованих на розвиток толерантних якостей школярів; розвинені толерантні якості особистості педагога та його компетентність в питанні виховання толерантності.
Висновки. Встановлено, що на сучасному етапі розвитку суспільства вирішення проблеми виховання толерантності школярів в умовах полікультурності може бути досягнута лише у взаємодії сім’ї, освітніх установ, суспільства і держави.
Ключові слова: толерантність, виховання, полікультурне виховання та освіта, школярі, навчальні заклади.
Список використаних джерел:
Актуальність теми дослідження. Міжнародна співпраця є важливим засобом формування професійної мобільності в національному освітньому просторі вищої школи. Цьому сприяє вивчення досвіду підготовки фахівців в країнах зарубіжжя. Уявлення представників різних національних шкіл про особливості підготовки мобільного фахівця для галузі фізичної культури та спорту помітно відрізняються. Особливий інтерес викликає досвід підготовки таких фахівців в Сполучених Штатах Америки.
Постановка проблеми. Пошуки можливих шляхів підвищення якості вищої фізкультурної освіти у нашій країні спонукають до вивчення світового досвіду, зокрема системи фізкультурної освіти у закладах вищої освіти Америки. Такий вибір аргументуємо порівняно високими спортивними досягненнями у світових рейтингах різного спрямування (фізична культура, спорт, оздоровчий напрям, масовий спорт тощо).
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Різні аспекти спортивного менеджменту можна знайти у працях науковців: Є. Хрикова, В. Бондаря, Т. Сорочан, В. Алфімова, О. Галус, Л. Карамушки, В. Пікельної, В. Григораша та ін. Проблему підготовки майбутніх учителів фізичної культури за кордоном вивчали О. Берест, Н. Борисенко, М. Василенко, Н. Волкова, І. Гасюк та ін.. Проблему професійної мобільності у міжнародному контексті аналізували В. Бобрицька, Н. Василенко, Ю. Войнар, Д. Наварецький, І. Глазирін та ін. Представлені аспекти досліджуваної проблеми дозволяють зосередитись на вивченні сучасного стану і досвіду фізкультурної освіти в США.
Постановка завдання. Дослідити, відповідно до контексту підготовки майбутніх учителів фізичної культури, структуру формування фахових компетентностей з мобільним змістом, що мають місце в освіті США. Порівняти декілька підходів щодо аналізу цього явища, зокрема – ті, при яких формується професійно мобільний фахівець для галузі фізичної культури і спорту.
Виклад основного матеріалу. Система вищої освіти США характеризується ліберальною системою управління університетами і базується на абсолютному пріоритеті інституціональної автономії та мінімальному державному втручанні. Підготовка фахівців для галузі фізичного виховання і спорту не є виключенням. Дослідження практики застосування компетентнісного підходу в різних штатах Америки дало можливість вибудувати дев’ятирівневу блок-схему, яка представляє професійні навички, знання та вміння, необхідні для успішної роботи в конкретній галузі фізичного виховання або спорту.
Висновки. Ситуація, що склалася у сфері американської вищої освіти, свідчить про її поновлення актуальними викликам XXI ст.: економіка знань, глобалізація, технології, що швидко розвиваються, затребуваність ринку новими потребами (навчання протягом життя), новими провайдерами освітніх послуг (комерція) та новими “освітніми трендами” (компетентнісний підхід, дистанційна освіта). Таким чином, застосування компетентнісного підходу у вищій освіті США сприяє формуванню професійної мобільності майбутніх учителів фізичної культури. Американська фізкультурна освіта виступає не послугою для споживача, а безперервним процесом трансформації її учасників в оздоровчому освітньому просторі.
Ключові слова: компетентність, мобільність, майбутній вчитель фізичної культури, тренер, підготовка, стандарти рівнів підготовки.
Список використаних джерел:
Актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю реформування вітчизняної системи початкової освіти, необхідністю упровадження компетентнісного підходу в професійну підготовку майбутніх учителів початкової школи.
Постановка проблеми. Вивчення зарубіжного і вітчизняного досвіду організації і проведення педагогічної практики в ЗВО, що здійснюють професійну підготовку майбутніх учителів початкової школи, дасть змогу схарактеризувати вплив педагогічної практики на формування культурологічної компетентності майбутніх фахівців.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Змістові і процесуальні аспекти формування культуро-логічної компетентності учителів в зарубіжних країнах досліджували Д. Дірдорф, С. Фоулер, Д. Лендіс, Дж. Беннет, Дж. Лехтонен, Б. Спітзберг, Г. Ченгнон. Серед вітчизнянх дослідників зазначену проблему вивчали Н. Авшенюк, О. Волошина, Ю. Кіщенко, A. Парінова, Н. Яцишин (Велика Британія); Н. Бахмут, Т. Кошманова, М. Вяльцева (США). Теоретичні і практичні аспекти вітчизняної професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів, а також особливості організації педагогічної практики висвітлювали О. Абдулліна, С. Бреус, Л. Булатова, К. Дурай-Новакова, Г. Кузнєцова, О. Лук'янченко, В. Мо-розова, Л. Хомич. Поза їхньою увагою залишається вплив педагогічної практики на формування культурологічної компетентності майбутніх учителів початкової школи.
Постановка завдання. Проаналізувати зарубіжний і вітчизняний досвід організації і проведення педагогічної практики майбутніх педагогів початкової школи, визначити роль і місце педагогічної практики у формуванні культурологічної компетентності майбутніх учителів.
Виклад основного матеріалу. Автор досліджує види і тривалість педагогічних практик у Великій Британії, характеризує основні завдання педагогічної практики в США в контексті державного завдання підготувати “ефективного полікультурного вчителя”. На основі аналізу освітньо-професійних програм закладів вищої освіти України автор характеризує такі види педагогічної практики майбутніх учителів початкової школи: позакласна та позашкільна освітньо-виховна практика, педагогічна практика в дитячих таборах, навчально-виховна практика в 1 класах, навчально-педагогічна практика.
Висновки. Проаналізовано досвід організації і проведення педагогічної практики в ЗВО, що здійснюють професійну підготовку майбутніх учителів початкової школи у Великій Британії і США. З’ясовано, що метою педагогічної практики є формування готовності майбутнього фахівця до роботи в полікультурному учнівському середовищі. Особливістю професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи в цих країнах є значний обсяг практичної підготовки і обов’язкове проходження стажування. Педагогічна практика в цих країнах спрямована на формування складових культуро-логічної компетентності, зокрема: соціокультурна мобільність, лідерство, емпатія, толерантність і обізнаність ((само)-поінформованість). Аналіз досвіду і навчальних планів вітчизняних ЗВО засвідчив, що формування культурологічної компетентності в межах педагогічної практики передбачає реалізацію пізнавальної, оцінювальної, творчо-діяльнісної складових професійної діяльності учителів.
Ключові слова: культурологічна компетентність, майбутні вчителі початкової школи, заклад вищої освіти, педагогічна практика, учнівський колектив.
Список використаних джерел:
Н. І. Гречаник, кандидат педагогічних наук (e-mail:
ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ У КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
DOI 10.33930/ed.2019.5007.20(2)-1
Н. Г. Денисенко, кандидат педагогічних наук, доцент (e-mail:
С. С. Марчук, кандидат педагогічних наук (e-mail:
Н. В. Табак, викладач (e-mail:
Н. Ф. Найт, аспірант (e-mail:
КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД У СИСТЕМІ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ МОБІЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ У СПОЛУЧЕНИХ ШТАТАХ АМЕРИКИ
DOI 10.33930/ed.2019.5007.20 (2)-2
С. Ю. Довбенко, кандидат педагогічних наук (e-mail:
ВИХОВАННЯ ТОЛЕРАНТНОСТІ У ШКОЛЯРІВ В УМОВАХ ПОЛІКУЛЬТУРНОГО СУСПІЛЬСТВА
DOI 10.33930/ed.2019.5007.20(2)-3
Г. В. Жукова, кандидат педагогічних наук, старший викладач (e-mail:
МІСЦЕ І РОЛЬ ПОЗААКАДЕМІЧНОЇ ОСВІТИ В ПРЕДМЕТНОМУ ПОЛІ ФІЛОСОФІЇ ОСВІТИ
DOI 10.33930/ed.2019.5007.20(2)-4
Т. І. Кадлубович, кандидат політичних наук, доцент (e-mail:
Д. С. Черняк, кандидат соціологічних наук, доцент (e-mail:
КРЕАТИВНІ ПІДХОДИ ДО ВИКЛАДАННЯ СОЦІОГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛІН ПРИ НАВЧАННІ ПРЕДСТАВНИКІВ ПОКОЛІННЯ “Z”
DOI 10.33930/ed.2019.5007.20(2)-5
В. В. Бринов, науковий співробітник (e-mail:
ТОЛЕРАНТНІСТЬ І СПІВІСНУВАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ГРУП У ПРАЦЯХ РЕЙНХОЛЬДА НІБУРА
DOI 10.33930/ed.2019.5007. 20(2)-6
А. О. Шиманович, науковий співробітник (e-mail:
ІСТОРИКО-КРИТИЧНА БІБЛІЙНА ЕКЗЕГЕЗА З ПЕРСПЕКТИВИ БОГОСЛОВ’Я ХХ ТА ХХІ СТОЛІТЬ
DOI 10.33930/ed.2019.5007.20(2)-7