Оберіть свою мову
Оберіть свою мову
автори: Яшанов С.М., Дзус С.Б.
Актуальність дослідження. Нові соціально-економічні умови визначаються цілою низкою чинників, серед яких центральне місце займають постійні технологічні зміни, революція в інформаційних і комунікаційних технологіях і викликаний ними швидкий темп соціальних змін. Тому сучасному виробництву потрібні кваліфіковані, різнобічно розвинені, ініціативні фахівці, здатні до професійної мобільності в умовах інформатизації суспільства.
Постановка проблеми. Широке використання комп’ютер-но орієнтованих засобів навчання з використанням технологій комп’ютерного моделювання, викликає оновлення низки дидактичних принципів навчання.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження Ю. В. Горошка, М. І. Жалдака, Ю. О. Жука, І. Г. Захарової, Є. І. Машбіца, Н. В. Морзе, Ю. С. Рамського, Р. Р. Сулейманова та інших, показують, що для створення наукової основи ефективної інформатичної підготовки необхідно здійснити комплексний аналіз можливостей розвитку дидактичних принципів навчання інформатичних дисциплін майбутніх учителів технологій з використанням технологій комп'ютерного моделювання.
Постановка завдання. При впровадженні комп’ютерно орієнтованих засобів навчання на основі технологій комп’ютерного моделювання в систему інформатичної підготовки майбутнього вчителя технологій повинні враховуватися нові (синтезовані) принципи навчання розроблені вченими педагогічної галузі. Ці принципи забезпечують “входження” студентів в майбутню професійну діяльність, яка розкривається через змодельовану комп'ютерну ситуацію, навчальну ділову гру, професійно орієнтований проект.
Виклад основного матеріалу. Характерні особливості технології комп'ютерного моделювання у процесі інформатичної підготовки майбутніх учителів технологій реалізуються через наближення навчального процесу до реальних умов майбутньої професійної діяльності. При системній реалізації дидактичних принципів навчання інформатичних дисциплін, створюється ефективне середовище для здобування знань і формування інформатичних компетентностей студентів, забезпечується креативний характер інформатичної підготовки, спрямований на розвиток технологічного мислення, осмислений прояв професійно-орієнтованої позиції і розвитку особистісного фахового потенціалу майбутніх учителів технологій.
Висновки. Наукову основу процесу вдосконалення принципів навчання інформатичних дисциплін майбутніх учителів технологій становить активний пошук підходів із підвищення якості загального рівня інформатичної підготовки. Розвиток принципів навчання інформатичних дисциплін майбутніх учителів технологій являє собою системний опис основних параметрів приведення моделі їх навчання у відповідності не тільки зі станом здобування фахових знань, а і з спрямованістю і динамікою розвитку профілів соціальної і подальшої діяльності за фахом.
Ключові слова: дидактичні принципи навчання, технології комп'ютерного моделювання, інформатична підготовка, учителі технологій, комп’ютерно орієнтовані засоби навчання, навчання інформатичних дисциплін.
Список використаних джерел:
автор: Волос А.С.
Актуальність теми дослідження. STEM-освіта в Україні знаходиться на етапі становлення, її впровадження відбувається шляхом реформування шкільної освіти, а саме реформи “Нова українська школа”. Цифрові технології як невід’ємна частина STEM-освіти сучасного життя посідають особливе місце у освітньому просторі задля доступності, цілісності, актуальності та відкритості інформації. Актуальність тематики викликана відсутністю досліджень продуктивності STEM-освіти в Україні, що дозволило б сформовану систему компетентностей, переваг, перспектив і проблему процесі освіти впродовж життя.
Постановка проблеми. Звертаючи увагу на матеріально-технічне, кадрове, методичне забезпечення середньої освіти в Україні, постає питання чи є дієвим та продуктивним процес впровадження STEM-освіти навіть як педагогічний експеримент.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. STEM-освіту в Україні досліджували наступні науковці: В. Воронкова, О. Кивлюк, С. Куцепал, В. Нікітенко та інші. У світі розглядали STEM-освіту як рушійну силу майбутнього Р. Андрюкайтене, М. Мідга Т. Перро тощо.
Постановка завдання. Серед завдань, що постають перед STEM-освітою в Україні є визначення можливостей підготовки “універсального” вчителя STEM-дисциплін у сучасних реаліях.
Виклад основного матеріалу. Зараз не існує конкретного механізму впровадження та реалізації STEM-освіти, який би забезпечив неперервний процес підготовки “людини майбутнього”. З огляду на концепцію НУШ, можна стверджувати, що STEM-освіта посідає значне місце серед її основних положень.
Розглядаючи STEM-освіту в цілому, зрозуміло, що український освітній простір – це базова система для досягнення основної мети реформи, яка уможливлюється за ідеального освітнього середовища.
Висновок. Однією з умов формування ідеального освітнього простору є підготовка “універ-сального” вчителя STEM-дисциплін у сучасних реаліях.
Експериментальна STEM-освіта в Україні потребує розробки нових методик та освітньо-професійних програм підготовки вчителя STEM-дисциплін.
Ключові слова: STEM-освіта, реформа шкільної освіти, безперервне навчання, “універсальний” вчитель, “людина майбутнього”, вчитель STEM-дисциплін.
References:
автори: Кивлюк О. П., Жукова Г. В.
Актуальність дослідження. Освіта України йде по шляху реформування та євроінтеграції, стикаючись зі значною кількістю проблем і невдач, все ж таки, хоча і повільно, прямує у напрямку міжнародного визнання та зайняття свого вагомого місця в системі глобальної освіти. Актуалізація питань інтернаціоналізації освітнього процесу в школі викликана змінами у державній освітній політиці та стратегій розвитку освітньої галузі.
Постановка проблеми. Останнім часом проблематика інтернаціоналізації освітив більшій мірі висвітлена в дослідженнях щодо сфери вищої освіти. Але ж якщо освіта є процесом послідовним, системним і безперервним, то постає питання пропедевтики інтернаціоналізації освіти вже на шкільному рівні.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Над питаннями інтернаціоналізації вищої освіти працювали вчені М. Бойченко, Дж. Найт, О. Нітенко, А. Сбруєва, А. Чирва та інші. Проблеми модернізації освіти вивчали Г. Дмитренко, О. Савченко, М. Тадеєва та інші.
Постановка завдання. Дослідити шляхи інтернаціоналізації освітніх процесів в межах шкільної освіти та перспектив її модернізації в Україні.
Виклад основного матеріалу. Здійснивши аналіз інтернаціоналізації освітнього процесу середньої ланки освіти в Україні та порівнявши результати з аналогічними процесами закордоном, виявлено шляхи інтернаціоналізації шкільної освіти в Україні за рахунок модернізації та конвергенції. Інтернаціоналізації шкільної освітив України тісно пов’язана з процесами глобалізації, євроінтеграції, міжнародного співробітництва, мобільності, модернізації, автономізації та розвитку.
Висновки. Серед шляхів інтернаціоналізації шкільної освіти в Україні виокремлено: освітньо-академічна мобільність педагогічних працівників і підвищення рівня їх компетентностей за рахунок самоосвіти, системи міжнародного стажування, підвищення кваліфікації та впровадження принципів безперервної освіти; активне впровадження дистанційного навчання в умовах шкільної освіти з використанням інформаційно-комунікаційних технологій; поглиблене вивчення іноземних мов та викладання предметних дисциплін іноземними мовами у школі за принципом міждисциплінарності; інтеграція та адаптація державних шкільних програм та навчальних планів до міжнародних стандартів; імплементація європейських культурно-освітніх норм в українські реалії.
Ключові слова: модернізація, інтернаціоналізація, шкільна освіта, дистанційна освіта, глобалізація, євроінтеграція, освітній процес.
Список використаних джерел:
автор: Бобрицька В. І.
Актуальність теми дослідження. Позиціювання України як суверенної, демократичної, європейської країни визначає пріоритети сучасного розвитку вітчизняної освіти: зорієнтованість на загально-національні цінності, зокрема цінності громадянського суспільства.
Постановка проблеми. Натепер громадянська освіта в Україні має потужний ресурс формування громадянської ідентичності, юридичних та соціальних зв’язків між особистістю, суспільством та державою, а також формування громадянських компетентностей людини.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання становлення й розвитку громадянської освіти у незалежній Україні досліджували багато вітчизняних учених, серед яких: А. Зуйковська, С. Кисельов, С. Рябов, В. Савельєв та ін.
Постановка завдання. Дослідження феномену громадянської освіти у філософському, соціальному й освітньому контекстах має здійснювати у контексті виявлення особливостей становлення ідеї громадянської освіти в історико-філософській ґенезі; з’ясування сутності, мети, завдань й змісту громадянської освіти в Україні на сучасному етапі формування громадянського суспільства; аналізу громадянської освіти як чинника упровадження засад демократичного суспільства у сучасній Україні.
Виклад основного матеріалу. Аналіз філософсько-історичного дискурсу становлення ідеї громадянської освіти у широкому геополітичному контексті дав змогу виявити, що кінець ХХ – початок ХХІ століття відзначився зростанням інтересу до неї і в країнах, що належали до соціалістичного табору, і країнах із розвиненою демократією, наслідком чого стала поява низки світових ініціатив з освіти для демократичного громадянства з метою поглибити усвідомлення громадянами своїх прав та обов’язків у демократичному суспільстві. Сутність, мета, завдання й змістові напрями громадянської освіти в Україні на сучасному етапі формування громадянського суспільства чітко визначено у “Концепції розвитку громадянської освіти в Україні” (2018), у якій наголошено на важливості формування громадянських компетентностей людини, спрямованих на утвердження і захист державності та демократії, здатності відстоювати свої права, відповідально ставитися до громадянських обов’язків, брати відповідальність за своє власне життя, за налагодження гармонійних стосунків між членами своєї сім’ї, за життя територіальної громади. Ефективність громадянської освіти як чинника упровадження засад демократичного суспільства у сучасній Україні визначає результативність охоплення всіх складників освіти, рівнів і ступенів освіти, стандартів освіти, закладів освіти та інших суб’єктів освітньої діяльності, учасників освітнього процесу, органів управління у сфері освіти, а також своєчасність ухвалення й упровадження нормативно-правові акти, що регулюють відносини усіма суб’єктами, що здійснюють громадянську освіту на теренах національної освітньої системи.
Висновки. Перспективи, що відкриваються у зв’язку з упровадженням громадянської освіти у сучасній демократичній Україні, забезпечують широкі можливості для розвитку демократичних прав, обов’язків та активної участі членів суспільства в громадській, політичній, соціальній, економічній, правовій і культурній сферах життя як на національному, так і міжнаціональному рівнях.
Ключові слова: громадянська освіта, громадянські компетентності, громадянське суспільство.
Список використаних джерел: